Історія однієї рани.
У середині грудня 2023 року до нас звернувся кане корсо Оскар?. Він порізав лапку до якогось металу на вулиці. Ранка не серйозна, трохи зрізана шкіра і все. Рану зашив місцевий лікар (Оскар не львів’янин), але Оскар не втримався і вирішив допомогти загоєнню і почав зализувати рану?. Результатом цього стало: шви розійшлися, краї рани у стані запалення і частково мацеровані (набряклі та мокрі), ну і певна річ загоєнням навіть «не пахне». З цим він прийшов до нас. Рану довелося повністю очистити від зруйнованих тканин та ушити заново. Але і цього разу Оскар прийшов нам на «допомогу»?. Через кілька днів все було розлизано, а шви частково зняті. Таким чином з раною, яка мала затягнутися за 7-10 днів ми боролися близько МІСЯЦЯ. Ну як з раною??? з Оскаром? і його «допомогою». Що власник тільки не вигадував....., але Оскар все ж знаходив спосіб нам «допомогти»???.
P.S. Мораль: так, справді, у слині собак, котів, людей (так, так у нас теж) та інших тварин у слині знаходиться фермент лізоцим і він справді має антибактеріальну та протизапальну дію. АЛЕ, окрім нього у слині є безліч інших ферментів, а також бактерій, сила силенна бактерій, і всі вони потрапляють у рану. Але це ще не все, біда ще й у тому, що тваринки механічно (язиком) травмують дуже ніжну тканину, якою рана заростає у період загоєння, а деякі так захоплюються, що окрім язичка починають використовувати зуби?. І так, песика болить, але це стимулює розлизувати рану ще більше. Тож, будь ласка, стежте, щоб Ваші хвостики не допомагали лікарям у загоєнні своїх ран?.
